Методична скарбничка

7 клас Контрольна робота №1 по темі:"Початкові хімічні поняття".

7 клас Узагальнення й систематизація знань з теми: “Початкові хімічні поняття”.

7 клас Контрольна робота № 2 з теми: "Прості речовини. Метали і неметали".

8 клас. Узагальнення та систематизація знань по темі: «Фізичні і хімічні властивості оксидів і кислот».

Інтерактивні технології навчання.

   Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.

Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО "Освіта: прихований скарб", де проголошено: "Людина має навчитися:

§  -   пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі;

§  -   діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання;

§  -   жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності".

 Слід звернути увагу на третій пункт, що також є кризовим моментом сучасної шкільної освіти, адже наша школа часто формує випускника, неготового до життя, а особливо до плідної спільної роботи в колективі, де йому доведеться жити та працювати.

   Нова школа матиме справу з індивідуальністю, самобутністю особистості, оскільки індивідуальність є головним принципом етики і мусить виступити керівним методологічним положенням у вихованні й навчанні.

   Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти  систематично за допомогою доцільних методів втілюватиме творчість у навчально-виховному процесі.

    Особистісно-зорієнтоване навчання у цьому плані є досить перспективним. Його метою є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе. 
      Відповідне методичне забезпечення має ґрунтуватися на діалогічному підході, який визначає суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників педагогічного процесу, їх самоактуалізацію і самоорієнтацію.    
    Технології такого спрямування передбачають перетворення позиції вчителя і  позиції учня в  рівноправну позицію. Вона й дає дитині можливість бути суб'єктом навчальної діяльності.

    Визначальним для особистісно-зорієнтованого навчання має бути  діалог у системі "педагог – дитина" на основі її розуміння, прийняття і визнання.

   Як найактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії вони можуть бути корисними та перспективними для вчителя та для учнів.

     Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х років).

     Зараз пропоную зупинитися на головних елементах, які слід враховувати при організації інтерактивного навчання на уроках.

    Інтерактивний метод – метод у якому той хто навчається, є учасником, який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, створює це.

  

   Інтерактивне навчання – це спосіб пізнання, здійснюваний у формах спільної  діяльності тих, хто навчається: всі учасники освітнього процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації.

  

   Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що

-         навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної активної взаємодії всіх учасників процесу навчання;

-         це співнавчання, взаємонавчання де і слухач і викладач є рівноправними.

Інтерактивна модель навчання передбачає постійну взаємодію між вчителем і учнями

                         Діти                 

Вчитель                            Діти

                        Діти

   Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації пізнавальної діяльності учнів. Мета інтерактивного навчання:

-         створення комфортних умов навчання ( в яких би учні відчували себе комфортно , а саме головне які б стимулювали їх до навчання);

-         відчуття учнем своєї успішності, інтелектуальної досконалості ( учнів постійно потрібно стимулювати як оцінками так і словами);

-         побудова продуктивного освітнього процесу.

  

  Цілі і завдання інтерактивного завдання:

-         розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел;

-         можливості перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів;

-         формування гибокої внутрішньої мотивації.

 Ознаки інтерактивної моделі навчання.

Позитивне:

-         розширення пізнавальних можливостей учнів;

-         високий рівень засвоєння знань;

-         контроль за рівнем знань;

-         учитель виступає в ролі організатора, консультанта;

-         між учителем і учнями в колективі відбувається співпраця.

Негативне:

-         на вивчення певної інформації потрібен значний час;

-         потребує інших підходів в оцінюванні знань учнів;

-         учитель немає певного досвіду щодо такого виду організації навчального процесу;

-         недостатньо методичних розробок уроків.

 Принципи інтерактивного навчання.

                             Активності

                             Відкритого зворотнього зв'язку

                              

Принципи          Експериментування

                            Довіри в спілкуванні

                            Рівності позицій

  Структура уроку із застосуванням інтерактивих технологій.

     Мотивація

-         сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до теми

Повідомлення теми та очікуваних результатів

-         забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності під час уроку

Надання необхідної інформації

-         дати інформацію для опрацювання за мінімальний час

Інтерактивна вправа ( центральна частина уроку )

-         практичне засвоєння навчального матеріалу, досягнення поставленої мети уроку

Рефлексія ( підбиття підсумків уроку, оцінювання результатів уроку )

-         усвідомлення отриманих результатів, планування перспективи.

    О.Пометун і Л.Пироженко об'єднують форми інтерактивного навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

- кооперативне навчання;

- колективно-групове навчання;

- ситуативне моделювання;

- опрацювання дискусійних питань.

    Інтерактивні технології кооперативного навчання

( це модель організації навчання у малих групах учнів, обєднаних спільною навчальною метою):

1.     Навчання в парах.  

(Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально- узагальнюючого уроку.

2.     Ротаційні ( змінювані ) трійки.

(Ротаційні (змінювані) трійки Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах.  Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу.  Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

Після короткого обговорення попросіть учасників трійки помінятися. Результатом буде повністю нова трійка. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань.

  

3.     Два-чотири-всі разом.

(Два - чотири - всі разом. Є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

   Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми .)

4.     «Карусель».

 (Карусель   Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

   • для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

   • для збирання інформації з якої-небудь теми;

   • для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань ;

   • для розвитку вмінь аргументувати власну позицію .

 Як організувати роботу:

  1. Розставте стільці для учнів у два кола.

  2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

  3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.)

  

5.     Робота в малих групах.

(Є похідною, ротаційних трійок, два-чотири-всі разом, парної роботи, ефективна для розвитку навичок спілкування в групі.

        Поставте учням запитання для обговорення ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у групи і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. )

6.Акваріум.

(У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.)

   Інтерактивні технології кооперативно-групового навчання

 ( передбачають одночасну спільну роботу всього класу) :

1.     Обговорення проблеми в загальном колі.

( Це групове або колективне вирішення проблем дискусійним шляхом або  науковою аргументацією.)

2.     Мікрофон.

 

 (Мікрофон   Різновид загально групового обговорення , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

   Як організувати роботу:

   1. Поставте запитання класу.

   2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

   3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.

  4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко .)

  

3.     Незакінчене речення.

 (Незакінчені речення   Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.  Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули.)

  

4.     Мозковий штурм.

( Цей прийом дає можливість учням висловлювати власні ідеї, порівнювати їх з іншими, висловлюватися з заданої теми. Вчитель швидко задає питання з теми на які учні повинні досить швидко дати правильну відповідь )

 5.     Навчаючи-вчусь.

 ( Це може бути своєрідна групова або парна робота коли працюючи над вирішенням якогось питання учні не тільки навчаються але й допомагають іншим у рішенні питання.)

6.     Кейс-метод.

( Це також один із різновидів групової роботи )

  7.     Вирішення проблеми.

(Це може бути колективне, групове або парне вирішення проблеми внаслідок проведення дискусії та обговорення якихось конкретних питань.)

8.     Ажурна пилка.

  

(Ажурна пилка ("Мозаїка", "Джиг-со")  Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.)

 Технології ситуативного моделювання

( це побудова навчального процесу шляхом включення учня до гри: передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються) :

1.     Імітації.

 (Імітаціями (імітаційними іграми) називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, наприклад проводячи дослід. Як правило, вчитель надає під час імітації чіткі поопераційні інструкції. Учні можуть виконувати дії індивідуально або в групах. Дуже важливою процедурою імітації є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-наслідкових зв'язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації у різних її учасників. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.)

     2.     Спрощене судове слухання.

3.     Розігрування ситуацій за ролями.

  Технології опрацювання дискусійних питань

(важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання бо дискусія – широке публічне обговорення спірного питання):

1.     Метод-прес.

 ( Метод ПРЕС  З цієї невеличкої технології (для неї запропонована назва "метод ПРЕС") варто почати роботу над навчанням учнів дискутувати. Вона використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.)

  

2.     Займи позицію.

   (Займи позицію  Така технологія також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання тощо.)

3.     Зміни позицію.

 (Зміни позицію  Така технологія  дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів і змінити свою позицію, приставши на аргументовану та науково доведену думку інших учасників дискусії. )

  

4.     Неперервна шкала думок.

 (Така технологія також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє , розвивати навички аргументації, активного слухання тощо. Учні по-черзі всі разом висловлюють свої думки)

5.     Дебати.

 ( Вони вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, визнавати вдалі аргументи, краще розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ .)

6.     Дискусія.

 (Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій. Вони вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, визнавати вдалі аргументи, краще розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ .)

 7.     Дискусія у стилі телевізійного ток-шоу.

 ( це створені вчителем ситуації, під час яких учні копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов'язані з діяльністю суспільних інститутів, які існують у справжньому економічному, політичному та культурному житті. Це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених (за законом або за традиціями) і відомих ролей та кроків, які повинні здійснити виконавці: судові, парламентські, громадські слухання, збори, асамблеї, засідання комісій, політичні дебати тощо.  Ця технологія наближена до рольової гри, але істотно відрізняється від неї, бо її метою є не представлення поведінки конкретних особистостей, а ілюстрування певних явищ і механізмів)

8.     Оцінювальна дискусія.  

 (Оцінювальна дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість    навчитися реально оцінювати свої можливості і здібності, самокритично ставитися до оцінювання своїх знань)

   

Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці:

1.     До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.

2.     Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів.

3.     Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато.

4.     Приміщення має бути спеціально підготовленим.

5.     Необхідно проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників.

6.     Уважно ставитися до учнів під час формування груп.

7.     На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних види роботи.

   Правила для учнів на уроці з використанням інтерактивних методів навчання:

-         кожна думка важлива;

-         не бійся висловитись;

-         ми всі-партнери;

-         обговорюємо сказане, а не людину;

-         обдумав, сформулював, висловив;

-         кажи чітко, ясно, красиво;

-         вислухав, висловився, вислухав;

-         наводь тільки обгрунтовані докази;

-         умій погодитись і не погодитись;

-         важлива кожна роль.

  

Інтерактивні технології кооперативного навчання

   Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально- узагальнюючого уроку.

    Ротаційні (змінювані) трійки Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

   Як організувати роботу:

   1. Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.

  2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

  3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

  4. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

  5. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.

   Два - чотири - всі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

   Як організувати роботу:

     Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми .

   Карусель   Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

   • для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

   • для збирання інформації з якої-небудь теми;

   • для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань ;

   • для розвитку вмінь аргументувати власну позицію .

 Як організувати роботу:

  1. Розставте стільці для учнів у два кола.

  2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

  3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

   4. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу "пліч-о-пліч, один проти одного". Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

  5. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

  6. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

  7. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз.

  8. Стежте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за  інших.

  9. Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.

   

   Технології колективно-групового навчання До цієї групи можна віднести інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

   Мікрофон   Різновидом загально групового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

   Як організувати роботу:

   1. Поставте запитання класу.

   2. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

   3. Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.

  4. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко .

     Незакінчені речення   Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули.

    Ажурна пилка ("Мозаїка", "Джиг-со")  Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

    

Як організувати роботу:

   1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали-вирізки з газет, статті тощо).

   2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи - "домашню" й "експертну". Спочатку об'єднайте учнів у "домашні" групи (1, 2,3), а потім створіть "експертні" групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній - однакові.

   3. Розпишіть учнів по "домашніх" групах від 3 до 5 чоловік, залежно від  кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі - свою. Завдання домашніх груп - опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

  4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи.

  5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

   6. Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї "домашньої" групи.

   Технології ситуативного моделювання 

  Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру. Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат. Тому завдання педагога при застосуванні гри у навчанні полягає у підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті. Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності яка обмежується лише визначеними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність, за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі виступає як: інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя-рефері (коректування і поради з розподілу ролей), тренер (підказки учням для прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення).

   

Як правило, ігрова модель навчання реалізується за чотири етапи:

   1) орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);

   2) підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);

  3) основна частина - проведення гри;

  4) обговорення .

   Симуляції або імітаційні ігри

   Імітаціями (імітаційними іграми) називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, наприклад проводячи дослід. Як правило, вчитель надає під час імітації чіткі поопераційні інструкції. Учні можуть виконувати дії індивідуально або в групах. Дуже важливою процедурою імітації є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-наслідкових зв'язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації у різних її учасників. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.

  

                                  Як організувати роботу:

1. Виберіть явище, тему для імітації.

2. Сплануйте все, що необхідно для імітації, продумайте участь у ній усього класу.

3. Надайте учням достатньо інформації, щоб вони могли впевнено виконувати всі передбачені процедури і одночасно вчитися.

4. Перед імітацією зробіть короткий вступ.

5. Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків .

   Симуляції - це створені вчителем ситуації, під час яких учні копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов'язані з діяльністю суспільних інститутів, які існують у справжньому економічному, політичному та культурному житті. Це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених (за законом або за традиціями) і відомих ролей та кроків, які повинні здійснити виконавці: судові, парламентські, громадські слухання, збори, асамблеї, засідання комісій, політичні дебати тощо. Отже, симуляції є "мініатюрною" версією реальності. Ця технологія наближена до рольової гри, але істотно відрізняється від неї, бо її метою є не представлення поведінки конкретних особистостей, а ілюстрування певних явищ і 20 механізмів: процедури прийняття рішень в органі місцевого самоврядування, механізму зростання прибутків підприємства, функціонування вільного ринку тощо .

   

                                Як організувати роботу:

  1. Слід пам'ятати, що в симуляції йдеться не про демонстрування акторських здібностей, а про вміле і в міру можливості безособове відтворення вибраного процесу.

  2. Необхідно пропонувати для проведення ситуативного моделювання теми, що спрощують дійсність.

  3. Виберіть тему для симуляції та основне питання, яке будуть вирішувати учні.

  4. Сплануйте сценарій симуляції, продумайте розподіл ролей, участь у грі всього класу.

  5. Надайте учням достатньо інформації, чіткі інструкції, щоб вони могли переконливо виконувати свої ролі і, одночасно, вчитися.

  6. Перед симуляцією зробіть короткий вступ.

  7. Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків .

    

                        Технології опрацювання дискусійних питань   

    Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій. Вони вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, визнавати вдалі аргументи, краще розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ .

    • проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання;

   • не слід ставити запитання на зразок: хто правий, а хто - ні в тому чи іншому питанні;

   • у центрі уваги має бути ймовірний перебіг;

   • усі вислови учнів мають бути у руслі обговорюваної теми;

   • учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме;

  • усі твердження учнів повинні супроводжуватись аргументацією, обґрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок:;

  • дискусія може закінчуватися як консенсусом, так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії .

    Метод ПРЕС  З цієї невеличкої технології (для неї запропонована назва "метод ПРЕС") варто почати роботу над навчанням учнів дискутувати. Вона використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

  

Як організувати роботу:

  1. Роздайте матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС.

  -    Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору ;  

  -  Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази;  

  -  Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази ;

  -  Узагальніть свою думку (зробіть висновок).

  2. Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їхній вибір.

  3. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу .

    Займи позицію  Така технологія також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання тощо.

   Як організувати роботу:

   1. Заздалегідь підготуйтеся до обговорення.

   2. Поставте всьому класу дискусійне питання

   3. Об'єднайте учнів у пари, а потім - у четвірки

   4. Дайте завдання розподілити позицію з проблеми ("так" чи "ні") між парами чи самі зробіть це. Одна пара в четвірці повинна обґрунтовувати одну позицію, друга - протилежну.

   5. Поясніть, що в четвірках кожна пара має представити своїм партнерам свою точку зору. Дайте досить часу на підготовку аргументів.

   6. Коли час на підготовку мине, попросіть пари доказово викласти свою точку зору один одному.

   7. Потім можете дати завдання парам помінятися позиціями і знову повторити все спочатку. На це варто відвести набагато менше часу.

   8. Після цього можете дати завдання всій четвірці вільно обговорити тему. Учні вже повинні висловлювати свою особисту точку зору. У результаті обговорення четвірка повинна або дійти згоди, або висновку про те, що їм бракує інформації. Заздалегідь визначте часові рамки цієї вільної дискусії.

   9. Підбийте підсумки дискусії з усім класом .

    Дебати  є один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Однак можна поставити й інше завдання спільно вирішити поставлену проблему. В такому разі учні повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувались спокійно .